Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
поцупити — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
поцупити — цуплю, пиш, Св. Потягти щось, взяти щось несподівано … Словник лемківскої говірки
заникати — I зан икати аю, аєш, док. 1) розм. Кудись подіти, покласти, заховати чи загубити без сліду. 2) Непомітно поцупити, вкрасти. II заник ати а/ю, а/єш, недок. 1) Заглядати, зазирати, заходити. 2) Слабнути, згасати, щезати, гинути … Український тлумачний словник
зцуплювати — юю, юєш, недок., зцу/пити, плю, пиш; мн. зцу/плять; док., перех., розм. 1) Те саме, що стягати. 2) тільки док., перен. Те саме, що вкрасти; поцупити … Український тлумачний словник
підвихнути — ну/, не/ш, док., перех., діал. Поцупити, вкрасти … Український тлумачний словник
підцобрити — рю, риш, док., перех., діал. Поцупити … Український тлумачний словник
цапати — цапам, паш, Пр. Хватати, красти (в перен. знач.); хапати, лапати, поцупити … Словник лемківскої говірки
